Турозалежний Андрій Хливнюк розповів про талісман, улюблені місця відпочинку і нові кліпи

2156
0

7 вересня, з сольника у Чернівцях, почався концертний тур «Бумбоксу» — «Голий король». Турне присвячено виходу ЕР «Голий король» і охопить 16 міст України. Також Хливнюк і К зіграють концерти в Польщі, Португалії, Іспанії, США та Канаді. В рамках туру банда «Бумбокс» завітає до 21 міста, в тому числі і до Запоріжжя.
В платівку увійшло 6 пісень: «Голий король», «Сталеві квіти», «Колишня», «Болєльщік», а також «Вечір в Ріо» яку хлопці записали разом з гуртом O.Torvald та акустична версія пісні «Люди» у якості бонус-трека.
— В цьому ЕР я є автором, вже, більшості пісень. Оскільки вірші до пісні «Болєльщік» я написав у співавторстві з Артемом Полежаком. А до пісні «Вечір в Ріо» гурт O.Torvald написав музику, а я мелодію і слова, — сказав Хливнюк.

Що стосується інших пісень, то про новий ЕР Андрій Хливнюк говорить наступне:
— Я не писав пісню «Голий король» про якогось конкретного політичного діяча. Але, думаю, вперше написав пісню-діалог. Діалог з країною. Це серйозна річ, за формою — класичний хіп-хоп, зіграний наживо. Я говорю про «Сталеві квіти» і присвячую її всім волонтерам та небайдужим громадянам. Але є і веселі пісні! Є! Після довгих років невеселих пісень, це жарт, якщо що, ми записали веселу пісню – «Болєльщік». І це буде супер-хіт! А ще – «Колишня», з якою ви добре знайомі. «Вечір в Ріо», написана мною для O.TORVALD в 2014 році і виходить тільки зараз. Це пісня — чудовий спогад про мою роботу саундпродюсером, в ній дуже багато Боба Хомулко і студії «Бобіна». Без них вона була б просто пшиком. Шоста пісня «Люди», в її акустичній версії, подарунок нашим слухачам, бонус-трек. У «Королі» мені дуже хотілось, щоб пісні, і не важливо скільки їх — шість чи одинадцять, як зазвичай в наших альбомах, були об’єднані концептуально. Якщо це вдалось — чудово. І якщо меломани подекуди почують відгомони ритм-енд-блюзу, який я багато слухав в процесі роботи над альбомом, це вдвічі чудово.
— До пісні «Голий король» знято два кліпи — перша версія на килимах (студійна), друга — сором в музеї. Чи охоче беруть телеканали транслювати другу версію кліпу? І наскільки глядач готовий розцінити цей кліп так як ви його подали?
— Ви знаєте, мене вже давно не обходить візьмуть чи не візьмуть пісню і кліп канали, радіостанції. Всі ці роки ми працювали над тим, щоб бути незалежними від редакційних колегій каналів. Я маю на увазі не те щоб не прислухатись до них, чи не віддавати в ротацію. Все-таки публікація означає те, що ти віддаєш людям свій продукт. Але це не було і не є поп-музикою залежною виключно від ЗМІ. Я працюю для себе. Все що роблю — це діалог з собою. Ми робимо, те що ми робимо для того щоб говорити з глядачем і слухачем, яких вважаємо собі рівними. Навіть більш розумними за себе. Тому в мене і не виникає питання чи зрозуміє глядач те що ми створили. В мене виникає питання — чи я зможу сказати щось таке і собі і глядачеві щоб було цікаво.
— У пісні «Голий король» є фраза, що королі мріють бути жебраками. Ви вважаєте що люди при владі хочуть зійти до людей звичайних і спробувати звичайне життя?
— Ця пісня не тільки про людей при владі. Вона про мене, про вас, про всіх нас. Кожен з нас король і кожен з нас голий. Ось про що ця пісня. Сенс в тому, що в той день, коли ти станеш королем, це коли ти зрозумієш, що ти король, голий король. Ось в чому меседж цієї пісні. Це не про славу, гроші, владу. Ні. Це про те що не шукай собі месію. Приймай відповідальність на себе сам, за свої вчинки, за те що ти прагнеш, що ти хочеш досягти. Ця пісня не тільки про тих хто при владі, але й про них також.
— Як проходить тур? Які пісні найбільш прохані?
— Нам знову дарують торти з логотипом команди (сміється). В цьому турі ми возимо з собою прапор України, який нам подарували на першому концерті цього туру ветерани АТО. Стяг вони принесли нам, щоб ми його підписали. Втім, в решті-решти ветерани самі його підписали і подарували нам. І сьогодні цей жовто-синій накопичує автографи різних людей, він став прапором нашої команди. Які пісні сприймають? Я думав що суперхітом цієї платівки стане пісня «Колишня» або «Болєльщік». Але виявилось що пісня «Сталеві квіти» найбільш прохана і прослуховувана з цієї платівки. Її просять в кожному місті, і в iTunes прослуховують її найбільше. Думаю ми її екранізуємо також. Але це вже не за планом, оскільки готувались зняти кліп на «Болєльщік», оскільки хочеться веселих пісень теж.

Читати також: Гурт «Бумбокс» відіграв у Запоріжжі двогодинний концерт (ФОТОРЕПОРТАЖ)
— Цей альбом, мабуть, найбільш складний структурно і за змістом текстів. Це трохи нагадує музичний шлях Бориса Гребенщікова, який зійшов на елітарну музику, сформував коло себе ядро своїх слухачів. Чи плануєте ви йти таким шляхом, чи це виходить ненароком?
— Нещодавно мій друг, клавішник відомої української команди, на ім’я Мілаш зробив аранжування для оркестру, і я їздив диригентом з БГ. Вони грали, в тому числі, концерт для Далай Лами. Якщо це те маленьке ядро елітарності, 45 років існування команди і шалена знаність всіх хто розуміє ту мову якою співає цей автор і виконавець, то в принципі так, я прагну цього (сміється). Але не будемо порівнювати БГ і «Бумбокс». Це два різних світи, планети, навіть дві різні галактики. На певні речі, я певен, ми дивимось однаково, але це людина старша, набагато мудріша, він з колосальним музичним і студійним досвідом, я не хотів би таких порівнянь. Давайте будемо шукати більш прості аналоги.
— Наприклад?
— Ну, це цікаве питання. В мене є декілька улюблених гуртів. Та скоріш я рівнявся на Кріса Корнелла, ніж на БГ, скажімо так.
— Ви сказали що декілька концертів відмінилось. З якої причини?
— Декілька концертів відмінилось, як мені здається, була зависокою ціна на квитки. А один концерт перенісся у зв’язку з жахливою трагедією в Одесі, про яку всі знають. Не можна було грати концерт. Саме тому ми його перенесли і це був скандал, навіть, таке собі, відерце бруду ми отримали на голову. Втім трагічні події не завадили тому, що в той день, коли ми мали грати концерт, пройшов матч «Шахтар-Черноморець» і відбулось багато інших фестивалів, які не давали мені спати в ту ніч в самій Одесі. Це прикро. Але скажу ще раз, треба відповідальність брати на себе і робити так як потрібно тобі, а не шукати адеквату від когось.
— Ви казали що домагались незалежності в музиці. Ви її досягли?
— В якомусь сенсі так. Якби я був залежний я б зараз говорив що граю для людей і «музыка вне политики», тощо. Якби я залежав від гонорарів, ЗМІ, різних всяких телеканалів, я мабуть більше б носив рожевого і купив би собі волосся (посміхається).
— Ваші улюблені місця відпочинку?
— Крім Таїланду. Як не дивно, як і ви я люблю відпочивати в Західноєвропейських країнах. Мені дуже подобається Рів’єра. Хоча не завжди можу собі дозволити це. Так, я не завжди це можу собі дозволити. Чиновники отримують так само як і я, а іноді і менше, але вони можуть собі дозволити відпочивати там, а я ні (сміється). Взагалі, хочеться подорожувати і бачити світ. Дякуючи Богу я обрав професію, чи вона мене, яка дозволяє мені бачити світ і потім повертатись в ті міста і місця де мені сподобалось, а це дуже різні країни. Я ще не був в Латинській Америці, Австралії, Японії і хотів би поїхати в ці країни з концертами і без.
— Ви себе називаєте турозалежним…
— Нажаль ніхто і ніколи не зможе пояснити, що таке бути в турі! В турах з нами відбувалось те, про що можна написати ще тацю альбомів — скуштувавши тур одного разу, ви стаєте турозалежними. В турі, здалеку, ви побачите всю жалюгідність мілких і безпідставних сварок з рідними. В турі стає очевидним, кого ви насправді любите і хто любить вас. Рік за роком і тур вам стає просто таки необхідним як ліки. Це шокова тУрапія. Ми їдемо в тур і кличемо всіх меломанів на наші концерти.
— В цьому турі ви вже написали пісню, можливо знаєте про хочете написати?
— Так, натхнення я маю. Дякуючи знову ж таки, тим хто згори дає мені це вміння писати, в мене є натхнення і його вистачить, я сподіваюсь, на багато альбомів. Зараз я планую дуже цікаві штуки і з своїми колегами разом і окремо. Але в цьому турі ми прокатуємо альбом «Голий король» і будемо говорити про нього ще мінімум 2-3 релізи, я маю на увазі відео-релізи. Тому не забігайте наперед, будь ласка. Так, саме в турі дуже цікаво готувати матеріали саме для наступних платівок, це дуже круто і класно. Є час подумати, відкинути якусь банальність або навпаки повірити в неї і вірити що це буде частиною цієї пісні.
— В альбом увійшла дуетна пісня з гуртом O.TORVALD «Вечір в Ріо» , як ви її презентуєте глядачам в турі?
— Я не вожу з собою Женю Галіча (прим. соліст гурту O.TORVALD), і навпаки. Коли ми разом на фестивалі то співаємо разом. Це наша друга спільна пісня. Перша — кавер на трек Ляпіс Трубецкой «Сочі». Вони самі попросили мене створити цю версію, а я довірив цю роботу Жені. Ми зробили пісню «Сочі» більш соціальною. Хоча у Ляпісів достатньо і сатири, сарказму, самоіронії. Там трошки треба було доперчити. А «Вечір в Ріо» ми його виконаємо в турі, втім краще щоб її співали O.TORVALD, бо вони написали музику для неї, написали ці ріфи, це їм личить, вони її грають. Я і хотів з них зробити таку титульну рок-команду. Це вже зараз їх понесло черт зна де.
На останок інтерв’ю Андрій Хливнюк сказав:
— Дякую вам що ви прийшли, що вам це потрібно, що ваші видання цікавляться сучасними українськими релізами. Всього найкращого. Я пішов спати. Часок посплю і на саундчек.

Яна Петрова, фото автора