Петро Олексійович несподівано перервав свій “томос-тур” Україною і подався з дводенним візитом до Ізраїлю. Принагідно зауважимо, що попередній візит Президента України до цієї держави відбувся 22 — 23 рудня 2015 року.
А ось минулого року Петро Порошенко здійснив 21 закордонний візит. Три — до Туреччини, у справах “томосу”, і ще три задля годиться (похорони сенатора Маккейна, засідання Генасамблеї ООН та урочистості в Парижі з нагоди 100-річчя закінчення I Світової війни). Всі ж інші поїздки начебто в державних справах…
І ось після вже четвертої (5-6 січня) поїздки до Туреччини, Петро Олексійович відвідав Ізраїль. Відбулися три протокольні зустрічі: з президентом, спікером кнесету (парламенту) та з Генсеком Єрусалимського патріархату. Також П. Порошенко з дружиною побували у Храмі Гроба Господня та у Меморіальному комплексі Голокосту «Яд-Вашем».
А «цвяхом» візиту стало підписання у присутності Президента України та прем’єра Ізраїлю Угоди про вільну торгівлю. Ось що з цього привоуд каже сайт Президента України:
«Угода сприятиме розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва між країнами, дозволить вітчизняним товаровиробникам отримати переваги від лібералізації ринку товарів Держави Ізраїль, відкриє можливості для українського бізнесу як для розширення ринків збуту, так і для розвитку й модернізації власного виробництва».
М’яко кажучи, ця угода швидше доб’є український бізнес, ніж допоможе йому. Для нас відкрито ринок Ізраїлю? І з чим ми туди підемо? А ось Ізраїль прийде сюди з американськими «айфонами», китайським “ширпотребом” і всім іншим, з чого буде брати свій процент і реекспортувати його в Україну. Досвід “бацьки” Лукашенка, який вийшов на перше місце з імпорту до Росії морепродуктів та екзотичних фруктів, багатьом не дає спокою.
На те, що угода не дуже вигідна Україні, вказує хоча б кисле обличчя підписанта — 1-го віце-прем’єра Степана Кубіва.
То чого підписували і заради якого зиску перервали «томос-тур»?
А давайте повернемося в 23 грудня 2015 року. Літак Президента приземляється в Борисполі, і… за дивним збігом обставин, тодішня судова епопея з Геннадієм Кобаном знайшла своє продовження. Нагадаємо, що 31 жовтня Корбана схопили 500 співробітників СБУ, але окрім домашньому арешту нічого йому більше зробити не змогли.
Втім, «24 грудня Корбана примусово вивезли з Дніпропетровська до Києва для проведення судмедекспертизи в Інституті серцево-судинної хірургії ім. Амосова та обрання запобіжного заходу. 28 грудня Дніпровський районний суд Києва в результаті 36-годинного судового засідання під керівництвом судді Миколи Чауса змінив запобіжний захід Геннадію Корбану з домашнього арешту на взяття під варту.
У своїй доповіді з прав людини Верховний комісар Організації Об’єднаних Націй вказує на винятковість цього випадку. Зокрема, він зазначає, що, незважаючи на кардіохірургічну операцію і необхідність курсу реабілітації, Корбана змусили протягом 24–27 грудня 2015 року пройти кілька слідчих дій. А після цього насильно доставили в суд. Засідання тривало понад 24 години і характеризувалося численними порушеннями права на належний процес, що вказує на тортури і катування…
7 травня 2016 року, після того, як Корбан виконав вимоги своїх політичних опонентів, суд скасував арешт і надав йому дозвіл на виїзд до Ізраїлю. 9 серпня 2016 року суддя Дніпровського суду Микола Чаус, який виносив рішення про арешт Корбана, був затриманий НАБУ під час отримання хабара в $150 000. У вересні 2017-го ГПУ зняла всі звинувачення з Корбана через відсутність доказів по всім раніше пред’явленим епізодами»… («Вікіпедія»).
Таким чином, тут одне питання: хто дав дозвіл на фальшування звинувачень та на фактичне катування? А ви дати дивіться: 23-го завершується візит Петра Порошенка до Ізраїлю, а вже 24-го все починається. «Совпадение? Не думаю!» Тим більше, що і МЗС Ізраїлю, який рішуче реагує на будь-які прояви антисемітизму, з питання Корбана, де реальне беззаконня, відзначене у звіті ООН, як у рот води набрав!
І ось новий візит. За фото Порошенка з Трампом Україна заплатила купівлею у США вугілля та локомотивів. Останні ще треба довести до пуття на українських заводах. Угода ж про вільну торгівлю з Ізраїлем — це плата за обіцянку прем’єра Нетаньяху приструнити Коломойського? Бо той Вова Зеленський, судячи з істерії, піднятої об’єднаними силами “грантоїдів” “Мінстеця” і путінського Агітпропу, однозначно лідирує за рейтингом підтримки виборців. І різні Бекешкіни не для наших з вами вух, а виключно штабу Петра Олексійовича доповіли про це.
Через те й гвалт в телевізорі, в Інтернет-виданнях і в соцмережах. З питання, яке або вже командою Зеленського юридично улагоджене (бізнесу “Кварталу-95” у Росії таки немає), або у стадії улагодження («офшор» і сплата Росією авторських прав цій компанії). Зауважимо, що, наприклад, Петру Олексійовичу подібні звинувачення можна висувати по кілька разів на день і кожного разу з нового приводу.
То ж чекаємо, кого вже цього разу і де візьмуть у заручники?
А тим часом ні висунуті Путіним (Медведчуком) кандидати Бойко і Мураєв, ні ахметівські Вілкул і Ляшко ніяк не цікавлять ні “грантоїдів “, ні “Мінстець,” ні стеце-кремлеботів, що засіли в соцмережах. Та й начисто забуто навіть про Гриценка (його рейтинг вдалося трішки прикопати трохи раніше). І Юлії Тимошенко дістається максимум один раз на тиждень. Бо ж всі зусилля української державної пропаганди кинуті саме на Зеленського.
Зауважимо, що станом на сьогодні в Україні ефективно працюють всього дві галузі — контрабанда і пропаганда. Перша забезпечує безбідне життя депутатів та чиновництва, трудівників силових і пропагандистських структур, а друга покриває все це солодким туманом “томосу” і цькуванням політичних опонентів у практично всіх ЗМІ України. І ніхто від цієї” радості” чи через залякування, чи через гроші не зміг відмовитися.
Через те очікуємо продовження банкету. Тим більше, що Зеленський знав, чим його висування кандидатом закінчиться ще 26 грудня («Гордон»): «Якщо мене виберуть президентом, спочатку обливатимуть брудом, потім — будуть поважати, а потім — плакати, коли піду»…
Ну-ну…
Леонід Романовичов
