Історія запорізької шапки і родичів дружини Дениса Бігуса

542
0

Чим жила Україна днями, що минають? Запоріжжям, оборонним скандалом та MARUV. Остання подія, пов’язана з “Євробаченням” вже сходить нанівець. Втім, щоб прогавити фактично російську виконавицю (співом тут рекламу спідньої білизни назвати важко) з українським, щоправда, паспортом, це треба було постаратися! І Мінкульт та Суспільне зробили це блискуче. Через те ось доводиться розгрібати наслідки скандалу…

А тепер рушимо до Запоріжжя. Втім, коли ви думаєте, що когось зацікавили кинуті слухачам слова Президента Порошенка про добудову наших мостів, то дуже помиляєтеся. І Петра Олексійовича ті мости не напружують, і його вдячних слухачів теж.

Ось один із тих, кого приголубили і запросили до “Козак-палацу” “лицезреть” САМОГО: “Я слухав! Із захопленням слухав! І аплодував! Можливо тому, що він говорив про здобутки, про те, що зроблено і що буде зроблено. Так, не все втілюється в життя, про що декларується, бо супротив страшнючий і «агенти глибокого тилу» по сигналу з кацапії паплюжать ці спроби вирватися на цивілізаційний шлях розвитку та сіють зневіру в масах» ( Facebook).

Ну, ви зрозуміли! Все було б в Україні гарно, аби не «агенти глибокого тилу, які, бач, «очерняют светлый лик». Трохи нижче нам доведеться вчергове по тому «лику» пройтися, а поки зацікавимося питанням: ЧОМУ ВОНИ ТАК ВПЕРТО ЛЮБЛЯТЬ ПОРОШЕНКА? Бо їм соромно! Соромно зізнатися, що повелися на відверті “заманухи” на кшталт “томосу” — бо ж нічого святого для теперішньої влади не було і не буде. Дуже соромно вдавати себе сліпого і не бачити платіжок і розваленої “медреформою” галузі меддопомоги. А головне, прикидатися валянком, аби не чути слоган блогера Дубінського: “Кризи немає — вони просто тирять наші гроші”.

Так ось, всі патріоти, котрі люблять Україну все життя, а не як той же Петро Олексійович, який привдягся у вишиванку тільки з приходом відповідної моди, потрапили у безвихідь. Треба, або зціпивши зуби, забезпечувати підтримку “сітці” підкупу виборців, перемогти і почуватися героями, або вже сьогодні посипати голову попелом. Вони обрали перше, тобто сором.

А тепер власне до подій в Запоріжжі, про які гомоніла вся Україна. Ну те, що когось хапали під час передвиборчого мітингу Петра Порошенка, то таке. Скрізь людей з “невдобними” запитаннями хапають. Бо ж “російські терористи” так і шастають… Та тут з’явилися свіженькі мотиви, яких під час “томос-туру, наприклад, не спостерігалося. Петро Олексійович за єдиний прохід встиг штовхнути одного чоловіка, схопити за ніс його сусіда, а потім зняти шапочку із дівчини.

Звідки така реакція на чоловіків, ми не знаємо. А ось дівчина точно спитала “Навіщо ви переслідуєте Анатолія Шарія?” і поплатилася шапочкою. Раніше страждали мобільні телефони — спеціально навчений чоловік вибивав їх з рук людей, котрі шпиняли Президенту подібними запитаннями і намагалися зняти це на відео. А тут сам Петро Олексійович, за відсутності у дівчини телефону, змушений був взятися за її шапочку.

Далі кілька слів про Анатолія Шарія. Він популярний відеоблогер (1,9 млн передплатників на Youtube). В Україні йому висунуто кілька звинувачень та оголошено прокремлівським, через те він з часів Януковича(!) проживає у Нідерландах, і бомбить не лише українську владу, а й росіян. Зокрема, його розслідування про різню у Керчі — одне з найкращих в Інтернеті.

Так ось, Шарій запропонував будь-кому, хто надішле йому відео зі згаданим запитанням Президенту 15 тисяч гривень (500 євро). І десятки людей — хто за ці гроші, хто за право присутності у відео Шарія, хто просто із ідейних міркувань долучилися до фактично громадського руху протесту. Адже, як ще протестувати в Україні? Профспілки відсутні як клас, партії — фейкові, “атошники” прикуплені, а запеклі “націоналісти” давно перейшли на зарплату тітушок при поліції чи спецслужбах.

Втім, природа не терпить пустоти! Ось вам і пояснення феномену Зеленського та Шарія…

А зараз перейдемо до гучного скандалу з приводу відео на “Бінус-інфо”. Ми про нього вже писали, але нагадаємо історію, коли під орудою головного ділового партнера Петра Порошенка, а за сумісництвом 1-го заступника секретаря Ради безпеки і оборони України Олега Гладковського, було налагоджено канал контрабанди запчастин для української військової техніки. Канал з Росії, до того ж, часто несправних “б/у” деталей. Проданих українським заводам у 3-5 разів дорожче від ціни контрабанди.

Приблизно з добу вся президентська рать, та що “Армія, Мова й Віра”, мовчала “як риба об лід”. А далі президентський прес-секретар Святослав Цеголко видавив із себе таке:

«Президент України підтримав відсторонення Олега Гладковського від виконання обов’язків першого заступника секретаря РНБО на час проведення розслідування. Петро Порошенко вимагає від правоохоронних органів здійснення термінової перевірки інформації, викладеної в журналістській програмі «Наші гроші» для спростування або підтвердження оприлюдненого».

А далі вже штатні стеце-кремлебти розділилися на дві ватаги. Одні почали казати, що то добре, що хоч контрабанда є. Додамо, що є вона на вже шостому році війни, коли той же ЗАЗ, КРАЗ та інші мають не простоювати, а хоч важелі для БТР чи танків таки освоїти. До того ж, контрабанда можлива лише в умовах тісного співробітництва ФСБ-СБУ та прикордонних служб Росії й України. Інакше і бути не може!

Інші ж стеце-кремлеботи почали розбиратися з тим клятим Денисом Бігусом. І з’ясували, що вся рідня його дружини — у Росії. Гарне розслідування. Особливо з огляду на те, що вся рідня глави МЗС Клімкіна теж в Росії. А його тесть взагалі отримав від Путіна медаль “За отжатие Крыма”. Та й про російський паспорт невістки Петра Олексійовича теж багато писали. А про губернатора Донеччини вредна “Вікіпедія” взагалі ось що “наваяла”:

«За офіційними даними, народився в 1976 році у Чернігівській області. Видання 112 Україна наводить дату народження 6 серпня та інше місце народження — Ростовська область, РСФСР. Згідно цих даних, приблизно у 20-річному віці, в 90-х Олександр Куць переїхав в Україну”. Що не зашкодило йому дослужитися до генерала СБУ, і очолити прифронтову область України.

Так що чекаємо нових шапок і нових родичів у Росії. З ними, схоже, веселіше…

 

Леонід Романовичов