Як працюють медпункти у школах? Чи дбають там про здоров’я школярів?

9104
0

9 місяців під серцем, три роки на руках, і все життя в думках… Виникає питання, а наскільки переймаються матері за життя своїх дітей у навчальних закладах, адже перше місце займає далеко не навчання, а належна медична допомога в школі

У середині лютого в ЗЗШ №77 трапився такий випадок: шестирічний Ілля бігав коридором і випадково зіткнувся з іншою ученицею, внаслідок чого хлопчик вдарився головою об бетонну підлогу. Як згодом з’ясувалося, мамі Іллі відразу не повідомили про це, а дитину після падіння відправили на заняття, не надавши належної медичної допомоги. Під час уроку хлопця почало нудити, і тільки після цього працівники школи викликали швидку допомогу.
У лікарні Іллі поставили діагноз — струс мозку. Як згодом розповіла Тетяна Юріна, мама постраждалого хлопчика, журналісту каналу «112», у школі №77 відсутня медсестра, яка б мала надати професійну допомогу її сину. В адміністрації Альма­матер це пояснили маленькою зарплатою медпрацівника і відсутністю бажаючих на цю посаду. У свою чергу директор навчального закладу Тетяна Колотова розповіла, що хлопчикові першу допомогу надала класний керівник: «Шишку розтерли господарським милом і приклали до місця удару «холод». Мама дитини відмовилась приїжджати до школи, бо знаходилась на роботі, — коментує ситуацію директор ЗЗШ №77 журналісту каналу «112» в сюжеті від 12 лютого. — Нехай мама напише якусь «бумагу» про те, що претензій до робітників школи не має. Дитина сама порушила правила поведінки».
Цей випадок став резонансним хоча б тому, що вчителі перекладають провину на дітей. Але ж коли батьки віддають своє чадо до школи, то вся відповідальність за життя і здоров’я дитини «лягає на плечі» вчителів і керівника навчального закладу. Ще один «цікавий» факт у цій історії — при складанні акту про нещасний випадок працівники школи нібито викликали «швидку» об 11:45, а ось у «Територіальному медичному об’єднанні «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради надали довідку, в якій повідомлялось, що виклик бригади швидкої медичної допомоги був зафіксований о 12:48. Здається, хтось загубився в часі, бо інакше не можна пояснити розбіжність.
Цей нещасний випадок залишив по собі безліч питань, втім, найголовніші — чи нададуть дитині медичну допомогу в школі у разі необхідності та хто буде відповідати за травмування учня під час навчального процесу?
Школа наповнена сотнями учнів і десятками вчителів, у дитини може заболіти голова чи шлунок, вона може втрати свідомість чи випадково травмуватися на тому ж уроці труда, і ніхто не надасть належну медичну допомогу. Може, це повинен робити вчитель, без медичної освіти, який і без того має багато роботи? Це абсурд!
Так, питання поведінки дітей у школі дуже складне, але ж всі чудово розуміють, що першокласник не буде спокійно сидіти на уроці, а на перерві стояти, як солдат. Дитина не робот, і у неї відсутній пульт управління (як би того не хотілось батькам/вихователям/вчителям).
Наразі в школах дуже бояться активних дітей. Як нам розповів батько одного з учнів — Дмитро (авт. — ім’я змінено), 3 роки тому його син пішов до першого класу. Вчитися малому подобалось, він швидко і легко засвоював матеріал, а ось поведінка, як то кажуть, «кульгала». На перервах хлопчик активно спілкувався з однокласниками, бігав коридором, інколи «шумів» і на уроках. Коли в черговий раз батька хлопця викликали до школи, директор закладу порадила сходити з малим до лікаря, аби той виписав дитині пігулки, які б зробили його більш спокійним. У школі хлопцю навіть «діагноз» поставили — «гіперактивність». Зрештою, батьки вирішили перевести дитину в інший навчальний заклад.

«Шукаємо медсестру»!

Після розголосу нещасного випадку у ЗЗШ №77 стало відомо, що у цій школі відсутня медсестра. Ми припускаємо, що це не єдиний випадок, коли у навчальному закладі не працюють медробітники. Крім того, під час роботи над матеріалом, ми відстежували вакансії на сайтах з пошуку роботи — work.ua та rabota.ua. За 2 місяці представники 5 різних навчальних закладів шукали медсестер. Нас приголомшили зарплати, які пропонували потенційним співробітникам. Так, у Запорізьку спеціалізовану школу №72 потрібна була медсестра на зарплату 4123 грн, у ДНЗ №89 медпрацівнику готові були платити 3700 грн на місяць, а у ДНЗ №100 — 4000 грн. Зараз співробітників у ці заклади знайдено (авт. — див. скріншот).
У середині квітня на сайтах з пошуку роботи знову з’явились нові вакансії. Наприклад, у ДНЗ № 43 шукають медсестру на повну зайнятість. Працювати доведеться з дітьми, які мають «нескладні порушення опорно­рухового апарату». І за цю роботу людина буде отримувати зарплату у розмірі 3000 грн. А ось 4000 грн будуть платити медсестрі, яка погодиться працювати в ДНЗ №18 «Бджілка». Тобто за безпеку і здоров’я наших дітей у навчальних закладах готові платити «мінімалку». Який фахівець погодиться працювати на такій відповідальній посаді за 4000 грн? І чи буде людина відповідально ставитися до своєї роботи? Тим паче, згідно з даними Мінфіну, середній рівень заробітної плати по Запорізькій області за лютий 2019 року склав 9273 гривні. Тобто вдвічі більше, ніж пропонують у навчальних закладах міста.
Як працюють медпункти у школах?

У середині лютого ми відправили інформаційний запит до Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, аби з’ясувати, чи всі школи і садочки забезпечені медпрацівниками. Відповідь ми отримали аж на початку квітня.
Зараз у Запоріжжі функціонують 116 комунальних закладів загальної середньої освіти з денною формою навчання (далі – ЗЗСО), діяльність ще 2 — призупинена. За інформацією представників департаменту, в закладах освіти працюють 147 медичних робітників, виходить, що в деяких школах по 2 медпрацівники та навіть більше.
«Графік роботи медичного кабінету залежить від тривалості робочого дня медпрацівника, від їх чисельності у штатному розписі та режиму роботи цього закладу. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України №319, у школах, дитсадочках (яслах), ліцеях, коледжах, ін. медробітники працюють 38,5 години на тиждень. Тобто в умовах 5­денного робочого тижня, щоденна норма — 7 годин 42 хвилини. Якщо медробітник не працює протягом всього періоду, в який працює заклад, це пов’язано з його навантаженням відповідно до Типових штатних нормативів, із чисельністю медичних працівників у закладі».
На запитання, чому в деяких школах медробітники працюють неповний робочий день, у профільному департаменті дали дуже розлогу відповідь. Спочатку повідомили, що на ставку вчителя припадає 18 навчальних годин на тиждень. Ця інформація була «прив’язана» до того, що в деяких школах працюють викладачі, які мають медичну освіту, а саме: вчителі­дефектологи (вчителі­логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги, олігофренопедагоги) та інші спеціалісти. Крім того, в рамках програми про інклюзивну освіту в школах нерідко з’являються вакансії асистентів вчителів. І таким чином, ми можемо зробити висновок, що такі співробітники в разі необхідності можуть надати дитині якусь прийнятну першу медичну допомогу.
«У разі, якщо медичне обслуговування ЗЗСО не здійснюється закладами охорони здоров’я, посада лікаря (1 ставка) вводиться за наявності 1000 і більше учнів, посада сестри медичної (0,5 ставки) при кількості 100 і менше учнів, при кількості 101 і більше — посада медсестри (1 ставка)».
Якщо ж у школі відсутній медпрацівник, це вже «головний біль» директора навчального закладу, бо саме він призначає та звільняє з посади людей.

Які ще медробітники мають працювати в школах?

Згідно з відповіддю представників департаменту, в закладах освіти є така посада, як «медична сестра з дієтичного харчування». Якщо в школі харчуються 60­200 учнів, такого фахівця беруть на 0,5 ставки, а якщо годуються понад 200 учнів, йому виділяють повну ставку.
Про те, що в школах повинні бути практичні психологи та соціальні педагоги, багато хто знає, але далеко не в усіх закладах вони є. Можливо, це пов’язано з тим, що ці дві посади низькооплачувані.

Дитяче травмування в школі

Скільки дітей отримали травми в 2019 році — наразі в департаменті не знають. Говорять, що інформацію за І квартал поточного року буде узагальнено у кінці квітня. Втім, є дані за попередні роки. Так, у 2017 році в закладах освіти м. Запоріжжя було зафіксовано 396 випадків травмування дітей, у 2018 році — вже 408.
«Тенденція щодо збільшення кількісних показників нещасних випадків під час освітнього процесу пов’язана зі зростанням контингенту дітей у закладах освіти, — говорять в департаменті. — Найчастіша причина травмування дітей під час освітнього процесу — порушення правил поведінки».
У департаменті також повідомили, що у школах систематично проводять профілактичні заходи, спрямовані на попередження дитячого травмування.

Медсестри в дитсадочках — чим все так погано?

Віддавати дитину в дитячий садок набагато страшніше, ніж у школу. Малеча переймається, бо навколо стільки незнайомих облич, а мами поруч немає. У свою чергу мама турбується про свого малого, це стосується й медичного аспекту.
Зараз у Запоріжжі функціонують 118 закладів дошкільної освіти (далі — ЗДО), в яких працюють 226 медичних працівників, є медкабінети, та, за даними представників профільного департаменту, наявні необхідні медичні препарати.
«У комунальних ЗДО працюють наступні фахівці: старша медична сестра, медична сестра з дієтичного харчування, медична сестра, учитель­логопед, учитель­дефектолог, медична сестра лікувального кабінету, медична сестра з масажу, медична сестра з лікувальної фізкультури, лікар­педіатр або вузький спеціаліст залежно від типу закладу, медсестра з фізіотерапії, практичний психолог та асистент вихователя», — говорять у департаменті освіти.
Графік роботи та кількість ставок для медперсоналу повністю залежать від кількості груп у дитсадочку. Наприклад, 1 ставку старшої медсестри вводять на 3­7 груп, 2 ставки — на 13­14 груп. У яслах­садках, в яких сформовані 4 і більше груп для дітей до 3­х років, вводять 0,5 штатної одиниці посади медсестри на заклад.
Що стосується спеціалізованих дитячих садків, наприклад, для дітей з порушенням зору, вводять посаду медичної сестри лікувального кабінету на 0,125 штатної одиниці на 1 групу, але не більше однієї штатної одиниці на заклад. Аналогічна ситуація і з посадою медичної сестри з масажу та медсестри з лікувальної фізкультури для дітей із порушенням опорно­рухового апарату. Ось ці 0,125 ставки більше нагадують посаду «на громадських засадах», ніж роботу.
Нерідко у малечі виникають проблеми з вимовою слів, тому у дитсадках передбачена посада учитель­логопед. «Для дітей з порушеннями мовлення вводять по 1 штатній одиниці учителя­логопеда на кожну таку групу», — говорять у профільному департаменті.
P. S. Загалом у відповіді на інформаційний запит, який ми чекали без малого 2 місяці, представники міського департаменту освіти і науки жодним словом не обмовилися про дефіцит кадрів у закладах дошкільної та шкільної освіти. Виходячи з їхньої відповіді, складається враження, що всі заклади освіти укомплектовані медперсоналом. Втім, час від часу в ЗМІ з’являється інформації, на кшталт описаної на початку матеріалу, після чого «виринає» інформація про відсутність медсестер у закладах. Що ж, промовчати чи «закрити очі» на проблему, мабуть, легше, ніж вирішити питання…

Всі тонкощі медпунктів: чи безпечно в навчальних закладах Енергодару?

Ця проблема завжди турбувала представників управління освіти, адміністрацію шкіл і дитячих садочків. Після спілкування з заступником начальника управління освіти Енергодарської міськради Оленою Ржевською ми зрозуміли, що в Енергодарі вона не так актуальна, як, можливо, в інших містах області. Олена Олександрівна зазначила, що медпункти навчальних закладів Енергодару працюють злагоджено і в змозі забезпечити потрібну безпеку здоров’я дітей.
Згідно з законодавством України, на одну тисячу учнів має бути одна медсестра чи один лікар. В Енергодарі ми нарахували 10 шкіл та 11 садочків. На даний час ЕНВК №5 та ЕЗОШ №2 мають по двоє медичних працівників. Проте це не стосується ЕНВК «ДНЗ­ЗНЗ» №9. Цей навчальний заклад приймає дошкільну ланку. Маленькі вихованці потребують більшого спектру медичних послуг, тому в закладі працюють як штатна медсестра, так і медсестра з дієтичного харчування.
Сьогодні існує дефіцит кадрів. На місце медичної сестри в навчальні заклади відкрито 9 вакансій. Це не означає, що в деяких закладах медперсонал відсутній взагалі. Адміністрація шкіл і дитячих садочків намагається налагодити ситуацію, запрошуючи на роботу працівників, які давно вийшли на пенсію.
Ця проблема цілком зрозуміла: медробітники зацікавлені працювати в лікарнях, адже після чергової реформи їхня заробітна плата зросла в рази, чим не може похизуватися медична сестра навчального закладу. Її зарплата зі всіма надбавками і преміями не перевищує 7 тисяч.
Графік роботи медпрацівника визначається керівництвом закладу, головна вимога – 7­годинний робочий день. Як і кожна людина, медсестра має обід, тому годину на день може бути відсутня на робочому місці.
На запитання, чи надходили скарги від батьків на роботу медперсоналу, Олена Олександрівна дала чітку відповідь: «Лише два роки тому батьки поскаржилися на медсестру, яка не допустила дитину до занять через виявлення педикульозу (вошей). Більше скарг не було. Напевно, нам дуже повезло з медичними працівниками».
Нещодавно представники МОЗ України відкрили завісу ще однієї реформи. На цей раз дісталося медпунктам навчальних закладів. У грудні 2018 року відбулася перевірка закладів представниками Держпродспоживслужби на наявність медико­санітарного оснащення, яке необхідне для ліцензування медичних кабінетів. Звісно, виявили деякі недоліки, але міська влада вже виділила кошти для усунення проблем. Так, найближчим часом всі медичні блоки поповняться новим обладнанням, меблями та лікарськими препаратами. Сподіваємося, ці старання не залишаться марними і в цьому році медична ланка міста отримає належну ліцензію і запрацює з новою силою.
Ми вирішили перевірити на власні очі стан медпунктів у навчальних закладах. Для прикладу обрали дві школи і один дитячий садок. У список потрапили НВК № 6 і дитячий садок №12. Ці заклади спеціалізуються на вихованні дітей, які потребують пильного нагляду лікарів. Медпункти цих комплексів — така собі міні­лікарня. В НВК №6 створено і реабілітаційний центр, і сучасні розвивальні кабінети. Дітей годують кисневими коктейлями. Одним словом, адміністрація школи створила всі умови, аби лікування хворих учнів стало цікавим випробуванням, а не важкою ношею.
Дитячий садок №12 потішив стоматологічним кабінетом. Усі вихованці безкоштовно проходять обстеження і лікують зуби у стоматолога. Також в закладі є соляна шахта, офтальмологічний кабінет, масажна кушетка. Особливим дітям приділяють особливу увагу. Це, дійсно, дуже тішить батьків.
Також список доповнила ЕЗОШ №7. Олена Ржевська відмітила, що медпункт цієї школи повністю відповідає нормам і має всі шанси першим отримати ліцензію. Для медсестри відвели частину першого поверху. В кабінеті достатньо денного освітлення, меблі, які легко мити, декілька письмових столів, холодильник, кушетка, сейф. Кабінет дуже зручний і просторий.
Батьки хочуть бути спокійними, віддаючи своє чадо на виховання в школу або дитячий садок, і, перевіривши навчальні заклади Енергодару, відлягає від серця, бо стає зрозуміло, що енергодарські медпрацівники — відповідальні люди, які дбають про своїх вихованців, наче про рідних дітей.

Алгоритм дій працівників закладів освіти у разі нещасного випадку

Про те, як повинні діяти викладачі і свідки у разі травмування дитини у закладі освіти, розписано у ІІ розділі «Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально­виховного процесу в навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України. Як проводять розслідування, ми розписувати не будемо, а ось про перші дії свідка нещасного випадку напишемо. Тож, по­перше, негайно слід повідомити про це керівника закладу (учителя, вихователя, викладача), який, в свою чергу, зобов’язаний:
• терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому, у разі необхідності — його доставку до лікувально­профілактичного закладу;
• зберегти обстановку на мiсцi в тому станi, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю i здоров’ю тих, хто там перебуває, i не призведе до більш тяжких наслідків);
• повідомити про те, що сталося, керівника навчального закладу та особу, на яку покладено відповідальність за охорону праці, безпеку життєдіяльності в навчальному закладі;
• якщо нещасний випадок трапився пiд час походів, екскурсій або інших заходів поза територією району (міста), в якому розташований навчальний заклад, особа, відповідальна за проведення заходу, негайно повинна повідомити також представників органу управління освітою за місцем події;
• ужити заходів щодо усунення причин, що викликали нещасний випадок;
• повідомити батьків потерпілого (особу, яка представляє його інтереси);
• направити письмовий запит у лікувально­профілактичний заклад для отримання медичного висновку про характер i тяжкість ушкодження потерпілого;
• протягом доби утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування нещасного випадку;
• інформувати представників правоохоронних органів про нещасний випадок, що стався з учасником навчально­виховного процесу через нанесення тілесних ушкоджень внаслідок бійок, скоєння правопорушень під час навчально­виховного процесу.

Іванка ВОЛОЩУК, Валерія БАБИЧ