Нещодавно ми вже повідомляли про те, що п’ять із десяти учбових закладів, що входять до складу Водянської територіальної громади, залишилися без опалення. Причина – необхідність встановити в кожному з них прилади обліку спожитого газу з дистанційною передачею даних. Це зобов’язує зробити Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
Аби вирішити питання в стислий термін та забезпечити школи і дитячі садочки теплом, голова Водянської територіальної громади Сергій Єрмаков зустрічався з керівництвом Акціонерного товариства «Запоріжгаз». Каже, вдалося досягти домовленостей.
«Основна причина цієї складної ситуації – недосконале законодавство. Ми – бюджетна організація. АТ «Запоріжгаз» – комерційна структура. І попри вимоги, які вони висували, ми, навіть маючи гроші на рахунку, не могли проплатити їх через Казначейство. Бюджетний кодекс цього не передбачає. Але я вдячний керівництву ««Запоріжгаз», адже мені пообіцяли поновити теплопостачання. Зі свого боку, ми будемо вирішувати питання щодо оплати встановлення приладу обліку з дистанційною передачею даних хоча б в одному з закладів освіти», – проінформував нас Сергій Єрмаков.
Та зустріч таки допомогла зрушити з місця проблемне питання. І вже 11 листопада у всіх закладах освіти було поновлено теплопостачання і, відповідно, навчальний процес. А в майбутньому, аби уникнути повторення цієї проблеми і заощадити чималі кошти на встановлення дистанційних приладів обліку, голова громади планує зробити реконструкцію опалювальної системи. Каже, навіть на прикладі однієї зі шкіл очевидно, що це обійдеться дешевше. Як альтернативу газу розглядають варіант опалення шкіл та садочків так званими пілетами. Вже наступного року одну із шкіл планують перевести на цю систему.
Взагалі ж, територіальним громадам не так вже й просто бути фінансово самодостатніми, адже багато залежить від того, які податки залишаються на місцях і які кошти надходять в бюджет громади. Наразі найбільшим платником податків із місцевих підприємств є Племзавод «Стєпной». А от держава, починаючи реформу, обіцяла більше, ніж врешті дала.
«Нам багато обіцяли. І є резерв, де брати гроші в бюджет. Перш за все, це земля. Нам обіцяли дати землю, але дали її лише частково. І ми не впливаємо на цей процес. Зараз можна тільки здогадуватися, скільки є землі, за яку не сплачуються податки. А якщо і платяться, то це не реальні кошти. Плюс цього року на нас чекає інша проблема – ми втратимо близько 800 тисяч гривень з акцизу на паливо, які раніше отримували від заправок. Ці кошти відтепер будуть надходити до Служби автомобільних доріг. Будуть наші дороги відремонтовані чи ні, але чималу частку нашого бюджету ми втратимо. І враховуючи підвищення мінімальної заробітної плати для бюджетників, це буде відчутно. Тримаємося ще за рахунок того, що податок на прибуток в розмірі 60 відсотків залишається в громадах. Раніше він надходив у районний бюджет».
Та попри всі складнощі територіальна громада таки знаходить кошти, аби закривати необхідні статті витрат та навіть передбачати гроші на розвиток. Зараз, наприклад, триває утеплення й ремонт однієї з водянських шкіл. На черзі – реконструкція системи опалення в закладах освіти. Що з цього вдасться реалізувати і в які терміни, повідомимо в одному з наступних наших сюжетів.
Каріна СТРЄЛЬНІКОВА
