У кожного – «своя війна»

2937
0

Як у Запоріжжі працює перший в Україні Центр допомоги врятованим

Публічне відкриття Центру допомоги врятованим, Запоріжжя. Фотографиня Ольга Опілат

Із початком повномасштабної війни росії проти України прифронтове Запоріжжя стало надійним прихистком для більше 150-ти тисяч українців, що рятуються від бойових дій та окупації. Щоденно місто на Дніпрі приймає тисячу-півтори мешканців Донецької, Херсонської, Запорізької областей, що покинули свої домівки через війну.

Зусиллями місцевої влади, волонтерів, громадських організацій, підприємців Запоріжжя стало мережею великих та маленьких гуманітарних штабів та центрів, де допомагають співвітчизникам, чим можуть — годують, поселяють, забезпечують одягом та продуктами харчування…

Нещодавно за ініціативи Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та за підтримки UNFPA Україна, Фонду ООН у галузі народонаселення у місті відкрився перший в Україні Центр допомоги врятованим. Тут можна отримати психологічну, правову та інформаційну допомогу.

Одне з головних завдань Центру – не допустити повторного травмування постраждалих і забезпечити середовище довіри. «Саме від першого досвіду отримання допомоги залежить подальша реабілітація. Це мій особистий пріоритет. Вдячна всім, хто допомагає реалізувати цю ініціативу», — зазначила Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Як працює цей Центр і яку допомогу надає нужденним?

«Якщо стукаєш, то відкриваються усі двері»

…40-річна Надія — переселенка з одного з окупованих міст Запорізької області. Разом із двома дітьми та чоловіком вона виїхала з рідної домівки, коли рашисти почали ходити по хатам із списками «неблагонадежных», тобто проукраїнськи налаштованих, держслужбовців, «атошників».

– Коли ми приїхала до Запоріжжя, мені хотілося просто відпочити. Я погано орієнтувалася, де я, де мої речі, — розповідає Надія. – Я відчувала — тут я у гостях, це не моя постіль, скрізь чужі запахи. В мене досі стоїть зібрана валіза з речами, бо я все ж сподіваюся повернутися додому. 

Водночас на новому місці в мене з’явилося багато питань без відповідей: як заспокоїти дітей, де знайти роботу, як «скласти себе до купи», бо здоров’я погіршилося.

На жаль, перебування під окупацією дуже вплинуло на її дітей.

— Старший син, підліток, в один момент став дуже дорослим. А молодша донька, семи років, весь час питає, коли закінчиться війна та ми повернемося додому. Вона дуже боїться всього, навіть спускатися сходами в під’їзді, — продовжує Надія. — Бо ми довго дома ховалися у підвалі від обстрілів. Без світла, зі старою газовою лампою… 

Стан доньки дуже турбував жінку, вона розуміла, що дитині потрібна кваліфікована допомога.

— Я взяла себе в руки, і звернулася в Центр допомоги врятованим, про який розповіли мені знайомі. 

Фотографиня Марина Владімірова

Зараз ми з донькою відвідуємо дитячого психолога та невропатолога, бо в неї невроз.

Також мені допомогли записати дітей до школи. Все швидко, без проблем.

Сама Надія теж отримує психологічну допомогу, бо не може забути про артобстріли та польоти ворожих літаків.

Вона згадує, що, коли приїхала до Запоріжжя, її спочатку навіть обурювало, що люди живуть звичайним життям, ніби війни немає: «Всі гарно вдягнені, з манікюром, ходять у кафе… А я півтори місяці просиділа в підвалі, «зачухана», страшна. Мені хотілося голосно кричати: «Люди, в нас війна, вбивають, а ви що, про це не знаєте?»».

Нині жінка знайшла житло, роботу. Звичайно, процес адаптації до нового життя не такий швидкий. Надія сумує за домом, садом, своїми трояндами, але треба жити далі, піднімати дітей.

— Я хочу сказати всім, хто покинув свої домівки, що Запоріжжя скрізь нас зустрічає з відкритими обіймами. Тому йдіть за допомогою, якщо стукаєш, то відкриваються всі двері.

Психологиня Центру допомоги врятованим Альона Орел говорить: якщо у людини є хоч маленька тривожність, треба звертатися до психолога. Звичайно, комусь буде потрібно багато часу, а комусь вистачить одного візиту до фахівця, щоб просто виговоритися. І стане легше.

її колега  Катерина Ракитянська додає, що часто звертаються по допомогу люди літнього віку. Їм важко адаптуватися на новому місці: «В мене є клієнтка, яка за один тиждень була тричі на консультації. Вона втратила свій будинок у селі, зараз проживає у своїх дорослих дітей. Жінка не може звикнути до міста, де немає саду, городу. Вона вважає, що все її життя зруйноване та не хоче, як вона вважає, заважати своїм дітям. Однак поступово її психологічний стан покращується». 

Фотографиня Ольга Опілат

У Центрі ніхто не залишиться без уваги

Дуже важливо, що в Центр допомоги врятованим можуть звертатися не тільки переселенці, а й будь-яка людина, що потребує підтримки.

До прикладу, жителька Запоріжжя Оксана Петрівна, чия сім’я опинилася у скрутній ситуації, не знала, куди йти зі своєю бідою.

— Я мешкаю в Запоріжжі, ніколи не просила допомоги, але зараз стало дуже важко. У мене онкохвора донька, в онука аутизм, а 93-річна мама страждає на деменцію…

Я працюю в сім’ї одна, грошей катастрофічно не вистачає, дуже потрібні ліки.

Я звернулася у Центр, чесно говорячи, не дуже сподіваючись на допомогу. Але мені фахівці Центру допомогли написати заяву на отримання матеріальної допомоги для мого онука та доньки, підказали, які документи потрібно зібрати, куди звернутися. Швидко, якісно, практично за один день я вирішила питання.

Звичайно, я дуже вдячна співробітникам Центру за увагу.

Спеціалістка з соціальної роботи Надія Галаш говорить, що часто до Центру звертаються люди з питаннями, де взяти продукти харчування, знайти фонди, що видають матеріальну допомогу. Комусь потрібно відновити документи, оформити пенсії або виплати. А когось, як Оксану Петрівну, треба проконсультувати, скласти заяву в якусь інстанцію.

До речі, у Центрі можна отримати і юридичну допомогу.

Фотографиня Ольга Опілат

Координаторка проєкту БФ «Посмішка ЮА» Ганна Чернова (саме ця місцева організація вісім років працює з вимушеними переселенцями, а нині займається впровадженням проєкту в Запоріжжі – авт.) розповідає, що у Центрі допомоги врятованим працюють дві соціальні працівниці, дві спеціалістки з ведення випадків, три психологині й адміністраторка. «це активні професійні люди. Частина з них – вимушені переселенці з окупованих територій, які знають, що потрібно тим, хто звертається по допомогу».

…Тільки за перші три дні роботи у Центр допомоги врятованим звернулися 33 людини. І з кожним днем все більше людей звертається до фахівців Центру, бо війна триває.

Центр допомоги врятованим працює з понеділка по суботу з 9.00 до 16.00 за адресою: Запоріжжя, вул. Перемоги, 70Б, Виставковий центр «Козак-Палац». З додатковими питаннями можна звертатися за телефоном +38 (050) 463 16 29.

Авторка Олена Ахінько