Около полутора миллионов гривен будет выделено из бюджета города (деньги налогоплательщиков) на приобретение и установку дорожных знаков, информационных табличек, разработку схемы организации движения через плотину «Днепрогэса» и мосты Преображенского. Это необходимо для выполнения решения исполкома о запрете движения большегрузного транспорта через плотину, ограничении его движения через мосты Преображенского.

Исполнительный комитет поддержал вынесение на сессию проекта решения о внесении изменений в Программу развития инфраструктуры и комплексного благоустройства города на 2019 год. Одно из важных изменений — выделение средств на приобретение, установку информационных панно, табличек, дорожных знаков, которые будут сообщать о полном запрете движения большегрузного транспорта весом более 25 тонн через плотину «Днепрогэса». На мостах такой запрет будет действовать с 7:00 до 21:00. Также будет профинансирована разработка схемы организации движения через плотину и мосты. Все это направлено на выполнение решения исполнительного комитета, которое мэр Владимир Буряк подписал две недели назад.

— После утверждения изменений на сессии городского совета мы сможем начать работу, которая должна завершиться в середине марта. Будут установлены соответствующие дорожные знаки. Далее уже задачей полиции будет обеспечить выполнение этого запрета, с учетом установленных запрещающих знаков, — отметил Владимир Буряк.

Городской голова отметил, что реализация принятого решения займет определенное время. Однако это необходимо для того, чтобы решение об ограничении движения большегрузного транспорта действительно действовало, а не осталось обычной декларацией.

Также продолжаются переговоры с «Днепрогэсом», профильными службами и институтами о выполнении ремонта дороги через плотину. Без этого организовывать реверсивное движение через нее нет никакого смысла.

— После выполнения ремонта планируем решить вопрос организации реверсивного движения. Возможно, сначала оно будет действовать только утром, — сообщил Владимир Буряк.

Запорожский фотограф Алексей Толмачёв опубликовал ряд снимков закатной зимней Хортицы, которые были сделаны вчера — 24 февраля.

Красочные снимки запорожец опубликовал сегодня на своей странице в Фейсбуке. В них самым художественным образом сочетается тепло закатных красок и прохладные нотки льда.

1 из 4

В многострадальный кинотеатр «Космос», который уже давно заброшен, запорожцы пытаются вдохнуть жизнь. Делается это разными способами — от попыток продвинуть идею реконструкции до постройки на его месте чего-то нового.

На этот раз запорожцы в шутливом тоне публикуют фотожабу «космонавта» на фоне здания заброшенного кинотеатра.

Напомним, что жители Запорожья выступают с инициативой строительства жилых домов на месте бывшего кинотеатра «Космос». Данную петицию зарегистрировали в электронном реестре. Её инициатор предлагает Выставить земельный участок под зданием кинотеатра «Космос» на аукцион под жилищное строительство, с условием сноса и утилизации здания кинотеатра победителем конкурса.

В связи с тем, что снос и утилизация здания кинотеатра «Космос» потребует не малых бюджетных денег, а так же, если брать во внимание, что местоположение и площадь территории кинотеатра «Космос» не подходит под культурно-развлекательные комплексы, то лучшим решением данной проблемы будет строительство на этой территории нескольких многоэтажных жилых домов, – считает автор.

Таким образом, проведение конкурса на жилищное строительство поможет сэкономить бюджетные средства и частично решить проблему жилищного строительства в городе.

В сети появился удивительный ретро-кадр пл. Маяковского: на нём ещё нет фонтана, но есть интересная цветочная композиция, а также заросшая травой площадь.

«Вот такая цветочная композиция была на площади Маяковского в 50-х годах. Ещё не было даже старого фонтана, — пишет «Ретро Запорожье».

Стоит отметить, что только в 1968 году административная власть вспомнила о  существовании площади Маяковского, утвердив проект реконструкции одной из жемчужин центральной улицы города. Тогда-то и появился первый круглый живописный фонтан с центральной чашей в окружении единичных струй и брусчатое отмостки тенистых аллей.

В 1980-х годах XX века, претерпев небольшую модернизацию, площадь обновила свою главную гордость — фонтан и зеленый наряд, чтобы на длинных четверть века заснуть сном забвения, пока над страной пролетят первые трудные годы становления Украины как самостоятельного государства.

На заре нового третьего тысячелетия (2001 год) главный ее фасад обнесли высоким забором и на три года спрятали от любопытных глаз, чтобы 14 октября 2004 открыть новый фонтан, похожий на фонтан 70-х.

Турецькі судна 17-го сторіччя, знайдені на глибині Дніпра, допоможуть відновити історичну картину козацької доби.

Минулого тижня у запорізькій книгарні «Є» відбулася зустріч  істориків  Національного заповідника «Хортиця», журналістів і всіх зацікавлених з нагоди презентації дослідницько­педагогічного проекту «Борисфен». Керівник гідроархеологічної експедиції, завідувач відділом охорони пам’яток історії, археології та природи Національного заповідника «Хортиця», кандидат історичних наук Дмитро Кобалія та історик, археолог, завідувач відділом наукової бібліотеки та архіву заповідника В’ячеслав Зайцев розповіли, що наукова експедиція розпочалася ще в 1997 році, коли членами Херсонського клубу «Підводник» на глибині Дніпра було виявлено судно з великою кількістю знахідок і Денис Сікоза познайомив з ними запорізьких колег­дослідників. Після аналізу матеріалів стало зрозуміло, що вони датуються другою половиною 17 сторіччя, і є припущення, що, скоріше за все, вони мають відношення до Османської імперії, а самі судна були збудовані турками

Перший виїзд запорізьких дослідників на місце знахідки відбувся в 2010 році. Коли історики побачили 40­метровий човен, вони мали гіпотезу, що така довжина та пропорція мають відношення до галер. Проте більш детальне вивчення вимагало певних дозволів, тому тимчасово довелося перервати експедицію. Розпочати повноправну розвідку та дослід історичних знахідок вдалося лише влітку минулого року. Для тих, у кого виникає питання,  чому запорізьким історикам необхідно настільки ретельно вивчати турецькі кораблі, Дмитро Кобалія пояснює:

­ На мій погляд, якщо ми хочемо знати власну  історію,  маємо дослідити також і історію тієї держави, представники якої перебували на території нашого краю, і неважливо, з якої країни ті кораблі.

Коли запорізькі гідроархеологи мали змогу більш детально роздивитись знайдений човен, стало зрозуміло, що це не галера, а плоскодонне велике вантажне судно – такі в Україні та Польщі називали «берлинками», це своєрідний зразок баржі. Дослідження влітку 2018 року також тривало тиждень, і за цей термін було знайдено на відстані близько 100 метрів від першого, інше судно завдовжки 23 метри. Обидва ­ плоскодонні і використовувалися для перевезення різних вантажів, датованих другою половиною 17 сторіччя. Човни лише оглядали та описували, було знайдено деякі побутові речі, посуд, елементи взуття та гармату.

­ Оскільки обидва судна залягають в плавнях Херсона, де географічно не може бути природних катаклізмів,  є велика вірогідність того, що вони були затоплені під час якогось зіткнення із запорізькими козаками. Я вважаю, що ми маємо великий шанс знайти запорізькі човни десь у цьому ж районі. Херсонська область, територія лиману і Південного Дніпра – це дуже важливий регіон для вивчення козацької давнини, особливо козацьких кораблів,  – зазначає Дмитро Кобалія.

Місце для дослідження дуже сприятливе: маленька глибина  ­ близько 6-­8 метрів від поверхні Дніпра, невелика течія, прозорість води. Всі ці фактори вплинули на рішення науковців долучити до експедиції молодих істориків  ­ студентів, для яких планують відкриття літнього табору та створення сприятливих умов для наукової роботи. Також одна з головних причин залучення нових поколінь полягає в тому, що в Україні спеціалістів з гідроархеології одиниці, ця галузь взагалі нерозвинена. Жоден університет нашої держави не готує археологів­підводників, а всі українські дослідники, які займаються цим ремеслом  – самоучки, що «росли» в радянські часи, відвідували міжнародні конференції та отримували знання на власному досвіді. Саме тому виховувати спеціалістів цього напрямку вкрай важливо,  у цьому і полягає педагогічний аспект проекту «Борисфен», який фактично являє собою школу для студентів, які бажають вивчати гідроархеологію.

­ Ми вважаємо, що будь­який проект з історії України має бути не тільки науковий, але й мати функцію навчання. Це дуже важливо, бо якщо вивчення історичних пам’яток завершиться лише на нашому поколінні, то навіщо взагалі все це робити? В першу чергу, звичайно, будуть залучені студенти Запорізького національного університету, але також історики з Херсона, Одеси, Києва та Львова, всього планується зібрати близько 15 студентів­дослідників. Тема підводної археології в Україні – це велика біла пляма, і мало хто займається науковими дослідженнями саме таких пам’яток. Наприклад, у Польщі, Німеччині, Британії кількість гідроархеологів рахується на тисячі, випускається багато наукових статей, книг, кожне століття вивчається навіть по роках. Проте в Україні кожна знахідка «повисає у повітрі». Ми плануємо не тільки дослідити знахідки, але й створити фільм за цим проектом, підготувати наукову роботу, а також провести комплекс лекцій і презентацій у школах тих міст, в яких проживають студенти, які братимуть участь в експедиції,  ­ розповідає Дмитро Кобалія.

Гадаю, кожен студент­історик, який насправді захоплений наукою, про подібні заходи може лише мріяти. Занурення під воду, фіксування кожної деталі знахідок, навчання у досвідчених кураторів, подальше написання статей – це серйозний досвід та старт майбутнього фахівця цікавої галузі, в якій можна залишити вагомий слід. Не дивлячись на те, що умови для дослідження максимально комфортні та сприятливі, звичайно, виникає питання безпеки студентів, які не мають досвіду подібних  заходів. З цього приводу надав коментар історик, археолог, завідувач відділом наукової бібліотеки та архіву заповідника «Хортиця» В’ячеслав Зайцев:

­ Коли йде мова про проект «Борисфен»,  досвідчені підводники жартують, що подібні сприятливі умови вивчення пам’яток під водою – це дитячий садок, тому я наводжу відповідну аналогію. У садку, крім вихователів, тобто нас, які навчають та надають допомогу, повинні бути неньки. В нашому випадку неньками будуть  ветерани АТО, морських спецпризначень, хлопці з різних військових частин, професіонали, основна функція яких – надання безпеки під водою. Отже, студенти будуть у надійних руках, а техніка безпеки ­ на найвищому рівні. Зі свого боку ми забезпечимо сприятливі умови, але від нас також є певні вимоги. По­перше, ми відібрали кращих студентів, не прогульників, а тих, хто дійсно прагне вивчати археологію. По­друге, кожен з них після проведення експедиції має написати наукову статтю або курсову на тему своїх досліджень. З наукової точки зору, їм дійсно багато хто може позаздрити, бо самостійно вивчати справжні пам’ятки старовини має змогу не кожен. Наприклад, в інших країнах для подібних навчальних заходів штучно затоплюють літаки, човни, автобуси,  щоб студенти здобували досвід гідроархеології, а  у нас є два справжні історичні об’єкти, які потребують вивчення. Під час експедиції студенти також зніматимуть фільм та вестимуть сторінку проекту в соцмережах, навіть планується водний «стрім». Це буде цікаво, і я запрошую всіх охочих слідкувати за перебігом експедиції у Facebook на сторінці проекту «Борисфен».

Отже, проект «Борисфен» має велике значення для дослідження підводної історичної спадщини України. На території Національного заповідника «Хортиця» є ангар, аналогів якому, за словами В’ячеслава Зайцева, немає на території колишнього СРСР, створені всі умови для досліджень та супроводження фахівців, проте наразі головною задачею проекту є збір коштів для обладнання, бо, наприклад, спорядження на одного дайвера коштує близько 1­1,5 тис. доларів. Тому зараз йде пошук меценатів, історики пропонують зацікавленим та небайдужим взяти активну участь у цьому проекті, що має без перебільшення національне значення. Реквізити є на інтернет­сторінці заповідника «Хортиця», також можна звернутися до керівника експедиції, завідувача відділом охорони пам’яток історії, археології та природи Національного заповідника «Хортиця», кандидата історичних наук Дмитра Кобалія або до завідувача відділом наукової бібліотеки та архіву заповідника В’ячеслава Зайцева, сторінки яких є на Facebook.

Ксенія Шаповалова, фото автора

В Запорожской области снова проблема со стаей собак, которая не пропускает прохожих. Проблема в Мелитополе.

Идти по улице Михаила Грушевского в исторической части Мелитополя в последнее время стало проблематично. Стати собак бегут за прохожими, лают и пытаются схватить за ноги.

Видео одного из таких инцидентов возле бывшего ДК Октябрь появилось в одном из городских пабликов. Женщина едва отбилась сумкой от агрессивных псов, передаёт РИА Мелитополь.

Как сообщил начальник УЖКХ Алексей Тегимбаев, в настоящее время специалисты его предприятия ведут переговоры с одной из иногородних компаний, которая предоставляет услуги отлова и стерилизации бродячих животных. Диалог на стадии согласования калькуляции.

Всего депутаты предусмотрели в бюджете на 2019 год порядка 400 тыс. грн. на решение проблемы бродячих животных в городе. До сих пор слабые попытки одной из общественных организаций решить ее ожидаемых результатов не принесли.

Спросите любого запорожца о том, что такое «Демос», и наверняка услышите: «Не связывайтесь с этим местом». Но место, к слову, вполне хорошее – напротив ТЦ «Украина», в самом сердце областного центра.

Именно здесь, в историческом доме с колхозно позолоченными колоннами приютилось логово аферистов и «кидал» – пирамида не лучше МММ, ломбард, ювелирный магазин и обменник валюты Demos. В других районах найти Demos тоже не составит труда – туда проложены целые тропы преступниками, сбывающими через данные ломбарды украденные ценности.

Доказательства этому нашли журналисты «Субботы-плюс», которые провели собственное журналистское расследование. Здесь золото, поступающее и в виде золотых зубных коронок, снятых при неизвестных обстоятельствах с бесчувственных тел, и украденные ювелирные изделия превращаются в золотой лом без единой пробы. Соответственно, государство не получает с килограммов драгметалла ни копейки.

— Цинизм организаторов этого притона заметен уже с вывески, – считает депутат и член постоянной комиссии по вопросам законности и борьбы с коррупцией Запорожского областного совета, правозащитник Ярослав Гришин. – В Древней Греции термином демос обозначались свободные граждане, имеющие гражданские права, в отличие от рабов и других категорий неполноправного населения. А клиенты этой преступной «малины» на сегодняшний день чаще всего – представители криминальной прослойки, дно Запорожья. И кто-то из высокопоставленных правоохоранителей явно крышует Demos.

В минувшем году семеро предпринимателей, ставшие жертвами соучредителя «Демоса» Геннадия Дьяченко и прочих лиц, которым подконтролена фирма, рассказали, что вложили крупные суммы в эту финансовую пирамиду, искушенные обещанными высокими процентами. Своих денег они больше не видели – и обратились в правоохроанительные органы с заявлением о мошенничестве, совершенном в особо крупном размере организованной группой лиц.

Дело до последнего тормозили прокурор Запорожской области Валерий Романов и его 1-й заместитель Василий Карман. Только после того, как Генпрокуратура узнала о происходящем, начались заметные подвижки в деле, пишет Власти.нет. Владельцы данного предприятия Геннадий Дьяченко, Ольга Перетятько, Игорь и Тамара Скрипки стали долларовыми мультимиллионерами, а сам «Демос» является компанией с полуторамиллиардным (!) оборотом. Практически весь этот капитал заработан преступным путем, ведь в отношении владельцев компании открыты уголовные производства по фактам мошенничества в особо крупном размере, уклонения от уплаты налогов, отмывания денег и превышения служебных полномочий. За содеянное подозреваемым грозит до 15-ти лет тюрьмы.

Месяц назад в офисах и магазинах «Демоса» столичные правоохранители провели обыски, однако по сей день общественность так и не проинформирована о том, что именно найдено в логове аферистов.

Ярослав Гришин со своей командой намерен добиваться прозрачного расследования и справедливого наказания для организаторов преступной пирамиды. Да и народ уже устал быть обманутым, и готов выйти на улицы, если правоохранители не ускорят расследование всех фактов, которые неоднократно излагались.

— За три дня обысков сотрудники Генпрокуратуры изъяли в офисах «Демоса» более 30 килограммов золота, стоимостью 150 000 000 гривен, – говорит Ярослав Гришин. – Три десятка потерпевших по делу должны получить эти деньги. Однако на сегодняшний день аферисты пытаются договориться с правоохранителями, выжидая «решения вопроса».

Пока же можно лишь констатировать, что вот уже месяц «Демос» не ведет свою деятельность. Очевидно, договориться не получается.