Чому ми вже змушені заздрити не те що грузинам, але й росіянам?

1201
0

Тема сьогоднішньої розмови — підкуп і його наслідки. Втім почнемо із соціально- економічного устрою пострадянських країн. Фактично існують чотири його категорії. Перша — Білорусь, Казахстан, Туркменістан, де народ, як і в СРСР, має свій невисокий, але відсоток національного пирога. Друга — Грузія та Прибалтика, де впровадили (чи впроваджують) європейські соцстандарти.

У Росії та в інших її сателітах (у тому числі й в Україні часів Кучми-Януковича) все інакше: народ отримує те, що йому не можна не дати. Плюс крихти з панського столу. І четверта категорія — це сьогоднішня Україна. Де все базується на підкупі командних, як ще дідусь Ленін говорив, висот.

Ось дивіться: в країні немає грошей, скажені податки й тарифи, і водночас знущальні пенсії й зарплати, а тим часом у МІНІСТЕРСТВІ ЮСТИЦІЇ не бідують:

“В 2017 году 8 работников Минюста получили вознаграждениями более 23 миллионов (!) гривен”. (“Слово і діло”, 19.08.2017 р.).

Та за який такий рекордний, вибачте, урожай?

А ось свіженьке. “ТОП-10 пожирачів премій серед топ-чиновників міністерств», — на такий заголовок ми натрапили на сайті Politolog.net. Автор дослідження — Олександр Аронець:

1) Заступник Міністра економічного розвитку й торгівлі України (МЕРТУ) БРОВЧЕНКО Ю.П. за 2017 рік отримав 608050 грн. надбавок та премій; 2) 1-й заст. глави МЕРТУ НЕФЬОДОВ М.Є. — 512211 грн.; 3) Держсекретар МЕРТУ ПЕРЕВЕЗЕНЦЕВ О. Ю. — 462750 грн.; 4) Заст. глави МЕРТУ ТІТАРЧУК М.І. — 460479 грн.; 5) 1-й заст. глави Мінсоцполітики України (МСПУ) КРЕНТОВСЬКА О.П. — 433275 грн.; 6) Держсекретар МСПУ ІВАНКЕВИЧ В.В. — 426448 грн.; 7) 1-й заст. міністра оборони України (МОУ) РУСНАК І.С. — 391611 грн.; 8) Держсекретар МОУ ДУБЛЯН О.В. — 382418 грн.; 9) Держсекретар Мінфіну КАПІНУС Є. В. — 340689 грн.; 10) Держсекретар МЗС України ЗАЯЦЬ А.І. — 340259 грн.”.
Трохи заспокоїмося від прочитаного і зробимо короткий аналіз. Ну керівники Мінекономрозвитку відомо, за що отримали премії — вже навіть не за розвал, а за демонтаж української економіки. У Мінсоцполітики ж, як відомо, немає й копійки, щоб щось доплатити пенсіонерам і калікам. Втім порахуйте, скільки мінімальних пенсій одномоментно вихопили товариші Крентовська та Іванкевич?
А ось і Міноборони! Спалені Балаклія та Калинівка зі збитками В МІЛЬЯРДИ ДОЛАРІВ були високо оцінені сотнями гривень преміальних. Дуже коротко про Мінфін: зовнішній борг України досяг фантастичних висот, а разом з ним зросли й премії в цьому відомстві. А ось про Міністерство відсутніх справ, яке в нас чомусь називають Міністерством закордонних справ, нам і сказати нічого…
Ще раз повернемося до Мінфіну. Його глава Олександр Данилюк (лондонський житель і бізнесмен) одноосібно вирішив, кого з колег-міністрів преміювати. Список короткий, але й він вражає:
“1) Міністр інфраструктури Омелян В.В. у 2017 році отримав 314035 грн. надбавок та премій; 2) Міністр культури НИЩУК Є.М. — 206508 грн.; 3) Міністр соцполітики Рева А. О. — 183983 грн.; 4) Міністр оборони Полторак С.Т. — 179680 грн..
По Полтораку і Реві нам нічого додати, окрім сказаного про їхніх заступників. Про Мінкульт — Міністерство розведених в сторони рук і паралічу, — зокрема стосовно беззаконня з призначенням керівників запорізьких театрів, теж немає чого казати. А ось про Мінінфраструктури є! Міністр Омелян за недобудову наших мостів, за розбиті дороги, за майже добиту “Укрзалізницю”, де корупційні скандали трапляються ледь не щодня, взагалі серед передовиків!
Втім тут хоч цифри опубліковані. А подивіться на суддів, прокурорів та всілякі “абевегедейки”, котрі б мали опікуватися нашими правами та безпечним життям. А головне покликані ловити топ-корупціонерів та злодіїв. У них часто навіть місячні зарплати вищі, ніж премії у міністрів та їхніх заступників.
Втім не чиновниками єдиними, кого на тлі нашого жебрацтва фактично сьогодні купують: тільки мовчіть і не рипайтеся! І проводжайте Україну до прірви без емоцій…
Зрештою тут не витримав телеведучий і письменник Остап Дроздов (канал ZIK) :
“Це стосується родичів Героїв Небесної Сотні. Мені в «приват» написало кілька з них. Пишуть таке: «Не гнівайтеся на родичів – нам НЕ МОЖНА ГОВОРИТИ». В мене зустрічне питання: а кому, як не вам, у цій країні ще можна говорити???
Мільйон гривень – родичам убієнних, 700 тисяч – важко пораненим, 500 тисяч – середні ушкодження, 200 тисяч – легкі побої. Всім дали звання Героїв посмертно, пільги для дітей при вступі тощо. Дехто з потерпілих на Майдані стали радниками Гройсмана (це взагалі окрема тема, як потерпілий на Революції Гідності може стати радником геноцидного прем’єра). Давайте чесно: багато хто з родичів (не всі) тихенько позабирали звання, матеріальні компенсації – і кривого слова про владу пікнути не можуть. “Тому що війна”. А може, треба навпаки? Може, якраз родичам Небесної Сотні треба вийти і сказати, що завод головнокомандувача не може вигравати тендер на постачання зброї, а син міністра МВС не може постачати амуніцію – тому що війна! Сидите і затикаєте самим собі рота…
А я хочу нагадати, що ваших рідних відстрілювали в центрі столиці, як на сафарі, як на полюванні. Думаю, «беркутівцям» видавали зброю зі словами «мальчікі, поразвлєкайтесь там». А ви далі ходіть по судах уже три роки, слухайте всі ці свідчення, всю цю беліберду високопрофесійних адвокатів і нікчемних прокурорів. Невже нікому з вас не ясно, що винні у смертях ваших рідних ніколи не будуть покарані? Скільки вже можна торочити «я вірю, ми віримо…». Аваков зумисне не запечатав склади зі спецзброєю, через що кілька десятків «беркутні» викрали кілька десятків стволів і зникли в невідомому напрямку. Докази по розстрілах згоріли безслідно. По дорозі до Генпрокуратури кудись пропали близько 300 папок-справ. Питання: ви дійсно вірите в якесь правосуддя, чи просто прикидаєтесь дурачками?»…
Остап вміє гарно сказати, вся біда, що хто навіть його, популярного ведучого, сьогодні слухає? Через те, десь дуже далеко від нас Грузія, вже теж далеко — Білорусь, і навіть Росія ледь не в тисячах кілометрів від нашого сьогоднішнього «Сомалі».
І тут хоч плач, хоч ридай…

Леонід Романовичов