Так чому Янукович не дозволив Кальцеву те, що йому дозволив Порошенко?

1361
0

Просто змушені почати з тепер вже колишнього скверу Яланського у самому центрі Запоріжжя. Сквер фактично припинив своє існування. Ми не будемо зараз говорити, чи законно це, ми висловимося по факту — у задимленому Запоріжжі пропав, за мірками будь-якого іншого міста, доволі великий парк.

Нагадаємо, що в Нью-Йорку не лише Централ-парк, а й маленькі парки ніхто не чіпає. Хоча там же є багато мільярдерів, здатних купити і мера, і мерію. Втім, це і незаконно, і НЕПРИСТОЙНО. У нас же, як вважають “кращі люди” міста та області — “имели мы вас всех в виду”…

Зауважимо, що на початку 2010-х —тандем Кальцев-Петров фактично царював у Запоріжжі й регіоні. Не вистачало дрібнички — Петров вже був губернатором, а Кальцеву лишалася пуста формальність — обратися мером. Для чого було зроблено, здавалося б, все. Та запоріжці із останніх сил прокатали згаданого добродія на вороних, і проголосувало не так за Олександра Сіна, а проти Володимира Кальцева.

Звичайно заколот на тутешньому кораблі придушили, миттєво наставивши і Сіна на “путь істинну”. Втім, запорізький провал у Києві був помічений і замість агресивного тандему, який почав наводити свої порядки по всій області, прийшов “смотрящий” Анісімов, з тими ж функціями та повноваженнями.

Здавалося, що зірка пана Кальцева згасла назавжди. Втім, тільки тепер з’ясувалося, що в період, коли місцеві царьки показували дулі київській владі Ющенка, наш добродій отримав всі папери на володіння сквером Яланського. У Нью-Йорку подібного б факту вистачило, аби всі причетні, хто поставив свій підпис на таких паперах, отримали б по 30 років. Втім ми не в Нью-Йорку…

І ще — тут хтось вже помітив, що коли Кальцев фактично царював у місті, він сквер не чіпав. Бо ж зчинився б скандал! А навіщо він Януковичу? І як наслідок — прямо в президентському кабінеті хтось міг би не дорахуватися зубів…

Сьогоднішня київська влада живе в режимі постійного скандалу і повного мовчання американського посольства, через те ще один скандал нікого не цікавить…

Окрім того Київ фактично втратив управління не лише Запорізькою, а й іншими прифронтовими областями. У нас нахабно рубають цілий сквер, а в Херсоні облили кислотою активістку й чиновницю міськради. І що? Ось інформація президентського “5 каналу”: “У справі щодо нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк, яку Генеральна прокуратура передала Службі безпеки України, говориться про те, що замах на неї здійснено на замовлення представників правоохоронних і державних органів».

Словом, приїхали!

Ситуація зовсім не дивує. Адже останніми днями Президента більш переймався тим, як сховати сліди свого таємного відпочинку в іспанській Марбельї (кажуть, що поруч із віллою Путіна), ніж якимись державними справами. Щодо правоохоронних органів, то про цей “клубок друзей и единомышленников”, а фактично приватних армій, які окрім війни проти українських патріотів воюють між собою за фінансові інтереси своїх хазяїв, ми писали неодноразово.

Тому не до Запоріжжя там у Києві…

Є й третій аспект. Коли б Ростислав Ігорович Шурма знав, що після зрубаного скверу Яланського за мера Буряка, за будь-яку політсилу із Кальцевим у списках, а також за Опозиційний блок взагалі проголосують лише “трудящиеся” “Запоріжсталі” — і то під конвоєм, то ніхто б нічого не рубав. Втім Ростислав Ігорович на калькуляторі рахує добре, і вирахував, що економічна політика Порошенка-Гройсмана забезпечує всім переліченим повну і безумовну перемогу. Навіть без квадратних кілометрів білбордів і гектарів газетних рекламних матеріалів.

Окрім того, в Україні ніхто не забороняє виборчі “каруселі”, “гречку” і втручання у вибори тітушок і правоохоронців. На боці тих, від кого останні мали б наше суспільство боронити.

Через те, ТУТ МОЖНА РОБИТИ ВСЕ! Активісти часів Майдану вже давно дискредитовані (тут особливе “спасибі” обласній владі!), так що “Вперед до перемоги товариша Ахметова!” Майже здискредитовані й активісти, котрі виступали проти нищення скверу. Тут, як ми бачимо, добродій Кальцев не став винаходити велосипед, а скористався багатим досвідом Порошенка, Луценка й Авакова…

Очевидно, що у городян відняли не лише сквер, а й місто в цілому. Де ще “на подвал”, як у т.зв. “ДНР-ЛНР” не садять, так і у Донецьку подібне не відразу сталося. Головне, що тітушки і правоохоронці вже єдине ціле, і вони не підведуть!..

Тим часом в Києві Генпрокурор оприлюднив “версію слідства” про баржу з мінометами, яка крейсувала зимовим Дніпром, а потім про скутери, якими Надія Савченко з “поплічником” мала теж зимою розсікати воду до київського Гідропарку. І що ви думаєте, “піпл схавав”! Це й надихнуло владу на нові “подвиги”.

Ось учора побили народного депутата багатьох скликань і адвоката у справі батальйону “Торнадо” Кармазіна. Прямо під Лук’янівським СІЗО! А потім після штурму останнього спецназом вивезли трьох “торнадівців” по інших колоніях.

Слово письменниці Олені Ксантопулос: «Фальсифицируют обвинения, судят, приговаривают без доказательств и … что дальше?.. Я думаю, что это произошло после того, как «торнадовец» «Моджахед» выдал на публику видео о Матиосе и о его сынках и дочери. Ладно, я только что посмотрела все видео, на которых «торнадовцев» бьют и пакуют в автозаки, а также то, где Кармазин рассказывает, как его побили. Мужиков рядом с Лукьяновским СИЗО практически не было… Вот так нас разъединили и сгноили наши души. Теперь им будет легко расправиться со всеми нами. Какие выборы?! Какие протесты?! Нас каждый день приговаривают, а мы ложимся под их приговоры… Сейчас мой очерк о батальоне «Торнадо» заканчивают переводить на английский язык. Я постараюсь сделать так, чтобы как можно больше влиятельных людей узнали о том, что происходит сейчас в Украине»…

Скажете, а до чого тут «Торнадо» і сквер Яланського? Та вчитайтеся в рядки письменниці: “Мужиков рядом с Лукьяновским СИЗО” і далі за текстом: вони й цього разу перемогли, а ми знову програли. Сподіваючись, що якось воно буде, а в свята розгортаючи груди — що ми такі героїчні самі та ще й маємо таких славних предків. Давайте про це забудемо: не герої і не правнуки. Бо давно все “пропітюкали”!

Словом, з часів Тараса Шевченка нічого не змінилося…

Леонід Романовичов